Ні, накінці ігли життя немає
Там сатана сидить відкривши пащу
Вхопивши душу грішную твою
Він не відпустить вже, ніколи і нізащо В могилу тягне, де сірчаний смрад
Та неспішить бо вже напевне знає
Хто спробував хоч раз в житті ігли
Той до життя дороги вже не має В обіймах смерті і в агонії страждань
Душа повільно але впевнено конає
Страшна не смерть і не її буття
Страшно куди по смерті відлітає - душа.
| 
у Вас 
1
