"Що на нас чекає завтра?..."

Що на нас чекає завтра?
І що в майбутньому із нами буде,
Приходить що у кожну нову мить,
Коли свідомість міцно спить,
Й нагадувать не стомлюється нам
Про те, які ж ми всі нікчеми...
Нікчеми ми, хто зве себе царями,
Хто в голові у себе чи у серці
Постійно носить Всесвіт весь...
А може, в іншім світі десь
Чи, може, просто в іншу мить
У сні чи наяву, нема різниці,
Прийде до нас той смисл життя,
Що його повная відсутність
У нас породжувала досі
Цілком безглузде запитання:
Що нас чекає завтра?
В той час, як завтра – то є ми:
Нікчемні ми у формі тьми,
У формі вітру чи людського тіла,
Дощу чи неба, або, може,
Як невідома ще нам сила...
Частинки цілого - не ціле, не єдине,
А просто пісня, що у небо лине...

06.02.02

* * *