Людмилі Григорівні, а також мамам усіх співачок присвячується
Ні скарби ні таланти в житті не дають переваг Всіх чатує одна невгаваюча спрага кохання Всіх чатує один неподоланий внутрішній враг Свої власні думки, і свої ж таки власні бажання. Може ти не один, але завше ти будеш один З тим ким є ти насправді – чи добрим чи підлим собою Не забігти від себе, сховавшись між інших людин Той же внутрішній світ безугавно суне за тобою. Кожний носить в собі своє пекло, свій рай Все є тим чим його ти вважаєш Зла чекаєш? Його і тримай Знайдеш ти тільки те що шукаєш. Те в що віриш що любиш - у тому і жити тобі Що ненавидиш, кривдиш – у тому й померти Кого вразив в страшній за любов боротьбі Буде завжди з тобою, не стерти. Наші спогади нас не залишать ніде Наші спогади – це наша кара Ти помреш, і у той світ з тобою піде Лише спогадів власних отара. Тільки враження – те що насправді твоє Світ такий яким ти його бачиш Де ніколи ніхто не пробачить тебе Бо нікого і ти не пробачиш. І ні бога ні чорта не бійся – вони не страшні Бійся тільки себе, свого серця млосної отрути Ніччю в шибці, в воді, лиховісному сні В свої очі страшні зазирнути.
Від себе не сховаєшсь, це правда. Трохи моторошно мені, не знаю як ЛГ. Був би гарний вірш, якби його трохи причесати. А з 2007р був таки час, пане Поспішайко.
Л.Г. у 1992му році пообіцяла помститися мені. У листопаді 2009року відбулася телепередача "Зіркові драми", де ця помста була втілена повною мірою. Через 2місяці несподівано лікарі в неї знайшли Рак (мозку). Три місяці тому вона померла. Цей вірш - один з найперших моїх віршів. Але хай буде як є, непричесаний, напамьять
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
