| * * * Заблукав,
Не виходячи з дому,
Не знайшов своєї дороги. Захворів
І безглуздо скінчався,
Боячись запилить свої ноги. Догорав,
Не горівши ніколи,
Ні вогню, ні тепла, ані світла. Не кохав,
Бо не вірив у щастя
І любов, що без нього розквітла. Не злетів,
Підрізав собі крила,
Бо зухвалого вітру боявся. Животів,
Існував, а не жив
І від власної суті ховався. І не вірив, що щастя
Не в дзвоні монет,
Не у кількості мертвих речей, А в весні,
Цвіті яблунь і зелені трав,
І у погляді ніжних очей... 2004 * * *
| 
у Вас 
0
