Як лунко гупають у тиші Осінній яблука в саду! Той звук поети не опишуть, Бо слів потрібних не знайдуть. Плоди не падають, як цегла, Бува, з старої каланчі, - В траві зволоженій, полеглій Кричать удари уночі. Ті крики з мороку нічного Із часом ближчають на крок І додають душі тривоги, А голові страшних думок. У світі, повному напасті, Крихке, мов скло, людське буття, - Як легко яблуком упасти Людині з дерева життя!.. Вже сон мене не заколише, І спокій серцю не знайду Допоки гупають у тиші Осінній яблука в саду!
Дуже люблю його оповідання, такі глибокі за змістом і прості для сприйняття сюжети полюбилися ще зі шкільної парти, читав, добре знаю про йдеться. Багато віршів я написав читаючи нашого Григора Тютюнника, там, у його кожному слові, звучить поезія. Щиро вдячний тобі, Тамаро, за коментар і пораду.
Браво, Вікторе!!! Вірш дуже - дуже - дужжжжжже сподобався. Не знаю, який підібрати епітет ...краще його роздрукую і перечитаю ще багато разів!!! Прекрасний вірш!!!!
Я радий, Оксано, що тобі зрозуміла моя думка, що слова вірша подобаються. Мені також сьогодні, в обідню пору, було приємно його перечитувати багато разів на прохання рідні. Це той випадок, коли не соромно за написане...
Діждемося, Людмило, і холодну зиму, а там і весна теплом наші серця збентежить, пори року просто летять по колу і так швидко, що боюся загубитися у тому стрімкому леті, упасти від головокружіння і більше не підвестися на ноги. Дякую тобі.
Дякую вам, Пилипе. Приємно, що читаєте, коментуєте, що вам подобається написане... Дай, Бог, вам здоров'я!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")