Пн, 18.08.2025, 23:49
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1078]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1492]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [229]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1011]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [434]
Вірші про кохання [3440]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [719]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1226]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [346]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4540]
Філософам [1317]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 552

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Майже холодний чай…

Майже холодний чай…
Стій, куди ти? Стривай…
Куди ж ви всі поділися?
Як від хворої розбіглися.

Як почуваюсь? Жахливо.
Справи як? Та теж паршиво.
Наче й не сама, а все ж…
Самотність не знає меж.

Але цього ніхто не спитає.
Я знаю, так я все знаю.
У всіх свої проблеми,
І кожен – частина системи.

Але як же так виходить?
Життя повз мене проходить.
Невже так і має бути?
Дайте відповідь, хочу почути!


Додав: jazzel (06.09.2010) | Автор: © Пані Головата
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1532 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
1 Did • 06:47, 07.09.2010 [Лінк на твір]
Наче не сама, а все ж
Самотність не знає меж...
Мабуть, кожному із нас дуже знайомий подібний стан, коли навіть у гурті людей почваєшся одиноко. На мій погляд, такого не буває з людиною лише тоді, коли вона перебуває в колі однодумців. Не знаю, чи задовільнить шановну пані моя відповідь, але я думаю саме так. yes
avatar
2 jazzel • 14:36, 07.09.2010 [Лінк на твір]
Мене задовльняє те, що хтось читає мої вірші :)
Щодо Вашої точки зору.. Частково я з нею погоджуюсь, але я не впевнена, що коли людина знаходиться в колі однодумців, то з нею такого трапитись не може.. Думаю, в такому разі вона просто рідше переживає цей стан. якось так
avatar
3 jakov-buga • 16:45, 07.09.2010 [Лінк на твір]
А я погоджуюсь із пані поеткою.Ніби й однодумці,але чомусь почуваєшся самотньо.Напевне --це стан душі,або людині так хочеться--почуватися одиноко.Її це влаштовує.А от щодо того,що *життя повз* проходить ,як на мене, абсолютна нісенітниця.Знову ж таки спрацьовує фактор психологічного настрою людини.Можливо життя в розових кольорах, те життя ,яке б хотілося,а його нема і хтойна чи буде.Це інша справа.Ходиш ,дишеш,переживаєш -значить ти в житті,а життя в тобі.
Життя нехай іде у вашу хату
Натхнення вам панянко Головата. :)
avatar
4 jazzel • 17:39, 07.09.2010 [Лінк на твір]
Мм, дуже дякую =)
А взагалі, Ви праві.. Мабуть, просто настрій якийсь такий був, все сірим здавалося.. Нічого, буває yes
avatar
5 jakov-buga • 18:27, 07.09.2010 [Лінк на твір]
Звісно.Пишіть на здоров*я.Читатиму. :)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruslanafonja: Дякую. Люблю варення  yes

ruslanafonja: дякую

klavysjka: Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...

virchi:
Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz