Тремтять від холоду опалі Сади осінньої пори. В мовчанні їхньому чимало Звучить тривожної жури. Усі ми знаємо достоту Відкіль оцей приходить сум, - Живі згораємо в турботах Своїх буденних завчасу. Та повні радості і втоми, Сіяєм щастям за свій труд,- Коли художниця відома Свій домальовує етюд!
Дякую, Пилипе. Бабуся повернулася, проте бажання писати зараз про неї нема. Збираюся завтра зустрітися з однокласниками, може, про когось із них і напишу, бо всі мої думки нині тільки про цю бажану подію.
А художниця таки талановита. Ні, геніальна! З нею бува сперечається інша, не менш талановита - Зима. Та Осінь малює "теплими" фарбами за що і їй дяка і Вам, за чудовий твір
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
1
