Боязнь
Відокремивсь од гурту й крізь просинь Полетів до землі сторчака. Це для птаха остання вже осінь, А для мене - не знаю яка? Вітер іскри із яблуні креше, - Під ногами холодний вогонь Хтось уранці побачить уперше, А я завтра побачу його? Чи зігрію хоч мріями душу У холодній своїй самоті?
Убиває ця осінь і душить Наодинці мене і в гурті...
22.09.10.
|