Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Чт, 26.12.2024, 06:54

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 4

Гостей: 4

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1058]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2700]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [811]

село

Вірші про мову [282]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [16]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [1000]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3398]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [204]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1225]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [320]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4494]

Філософам [1308]

Громадянину [914]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Життя...

"Чому"?

Чому такі жорстокі люди злі?
Коли ти зіштовхаєшся з нещастям.
Чому радіють всі твоїй біді?
Коли у тебе на душі ненастє.

І це «чому» - питання риторичне,
Я й не старатимусь розкрити його зміст.
Та ,все таки ,воно таке незвичне,
Коли самотній ти серед мільйоних міст!

Ти робиш крок¬ - його вже осудили.
Зробили тебе злодієм ,бомжем.
Ну а без того, як би люди жили?
Якби не серце краяли ножем!

На цих словах закінчується рифма.
Не в силах вже описувати біль,
Але шукати виходу і жити.
Такою має стати наша ціль!!

Розміщено на сторінці: Життя..., Ася

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2320 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Валькірія • 23:03, 29.10.2010 [Лінк на твір] Чому в історії Вкраїни стільки драм? Чому пролилося людської ріки крові? Хто зруйнувати вирішив наш храм? Чому німа печать на рідній мові? Чому ярмо так довго ми волочим? Чому ідем в пітьму, а не до світла? Чому на зло скоріше ми охочі, А душі вже й забули про молитву? Чому земля так стогне під ногами? Чому Творець так часто нас карає? Чи ж не тому, що власними руками Самі ще за життя себе ховаєм? Чому лежать знівечені хрести? За що сини батьків своїх цурались? Прошу тебе, о Господи, прости За все, що було, і за те, що ще не сталось! 0Спам 2 natalya-gurkina • 13:26, 06.11.2010 [Лінк на твір] Я Вам вірш Олександра Становського, як коментар-відповідь додам: СИЛА ПОРОКА А судьи кто? За древностию лет… Александр ГРИБОЕДОВ Простых святых решений нет у нас, – Любой поступок будет аморальным. Будь проклят треугольный этот фарс Служенья нравам строгим и печальным! «А судьи кто?» – звучит уж много лет, Ну кто, скажи, судить меня возьмётся, Когда ни Бог, ни друг, ни пистолет Не спишут грех... И всё же, мне неймётся: Я прокурор, – я гневно разложил По полкам преступленья против чести: Не так дышал, не так мечтал и жил, Не так любил, когда мы были вместе... Я адвокат, – я требую простить Мои поступки, мысли и пороки, Ведь я не мог, н е м о г иначе жить, Не мог извлечь житейские уроки. Судья я – строгий сам себе судья, Сомнений нет, – союз наш был порочен, Но, как бы к правде ни стремился я, Своей порочностью он был силен и прочен! 1997 0Спам 3 Ася • 16:25, 06.04.2011 [Лінк на твір] Чудово! Дякую за коментарі Наталлі!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі