*Вибори*

Іде суспільство,-марш до мрії,

дарма, що рвані наші мешти,

ми віддаємося без решти,

немов по вулицях повії...

Іде суспільство, блиск надії

замайорів крізь біль і втому,

зате ідем тепере свідомо,

немов на вулицю повії...

Для чого ми долали площі,

як ви мораль лишили ззаду,

"повія" не пробачить зраду,

хоч і продасться задорожче.