| Стигне ніч, загорнута у ковдру Чорної холодної пітьми. Від безсоння вітер розкуйовдив Купу листя перед ворітьми. Під ногами кроків двоголосся, Наче йду по листю не один. Мов минуле з нинішнім злилося, Зупинивши часу вічний плин. І здається – листя кучугури На шляху моєму не було. Молодий, здоровий і безжурний Відчуваю юності тепло. Знову повертатися додому Не спішить залюблена душа. В місячному сяйві голубому Дівчина назустріч поспіша. І бентежить серце жар цілунків, І душі наснаги додає. Сотні раз оспівана вже юнка, Де у світі ти сьогодні є? Самотинно, сумно і безсило, Завчений наспівую мотив: Може мене інші і любили, Та без тебе з ними я не жив! Під ногами кроків двоголосся, Наче йду по листю не один. Мов минуле з нинішнім злилося, Зупинивши часу вічний плин. |