Стигне ніч, загорнута у ковдру
Чорної холодної пітьми.
Від безсоння вітер розкуйовдив
Купу листя перед ворітьми.
Під ногами кроків двоголосся,
Наче йду по листю не один.
Мов минуле з нинішнім злилося,
Зупинивши часу вічний плин.
І здається – листя кучугури
На шляху моєму не було.
Молодий, здоровий і безжурний
Відчуваю юності тепло.
Знову повертатися додому
Не спішить залюблена душа.
В місячному сяйві голубому
Дівчина назустріч поспіша.
І бентежить серце жар цілунків,
І душі наснаги додає.
Сотні раз оспівана вже юнка,
Де у світі ти сьогодні є?
Самотинно, сумно і безсило,
Завчений наспівую мотив:
Може мене інші і любили,
Та без тебе з ними я не жив!
Під ногами кроків двоголосся,
Наче йду по листю не один.
Мов минуле з нинішнім злилося,
Зупинивши часу вічний плин.
|