Бурхливий потік нестримних картинок, і кадр за кадром відважує час, то сонцем тікає далеко й нестримно, а то, мов палач завмирає для нас.
На жаль нам не чутно годинника стрілку, ховається вдало безмежності плин, ось так непомітно, а втім дуже стрімко проходить життя і ми разом з ним.
І деколи молимо: ну ж бо, ну встаньте, на мить зупиніться потоки картинок, у відповідь цокання, сміх і куранти, із нас, із людей, із наївних піщинок.
| 
та
у Вас 
0
