В мій всесвіт наче зорепад, Летять мільйони слів пророчих, І кожне з них, неначе кат, А я стою, мов потороча! Німію в смутку без причин, Чи то радію без упину. І не спинити слів тих плин, Що жалять стрілами у спину. Слова-зірки не надто модні. Та я сприймаю в зорепад Мільйони слів, що в протиході, Труять вогнем свої лампад.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1851 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
