В мій всесвіт наче зорепад, Летять мільйони слів пророчих, І кожне з них, неначе кат, А я стою, мов потороча! Німію в смутку без причин, Чи то радію без упину. І не спинити слів тих плин, Що жалять стрілами у спину. Слова-зірки не надто модні. Та я сприймаю в зорепад Мільйони слів, що в протиході, Труять вогнем свої лампад.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-