Ми йшли з тобою до кінця Ми благали і молили повернутись Щоб хоч раз до твого милого лиця Руками ніжно доторкнутись. Ти злетів мов ангел до небес Злетів, не попрощавшись з нами Не попрощався з друзями, знайомими Не простився й з рідними батьками. Ти пішов - ми поховали Тебе у землю непривітну Ми в Боже військо воїна віддали Тепер одна лишилась мати рідна...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
