Я люблю спати. Найгірше,що може бути у моєму житті - це зрада і підйом у 7.30. Ненавиджу усе,що пов"язане з ранком: занадто повільне сповзання з ліжка, вихід у холодний простір за межами ковдри, розгублений пошук заплющеними очима холодних тапочків, п"яна хода на кухню, у ванну, аж поки не вдарити себе долонями з холодною водою по щоках...А попереду ще гірше - неприємна заміна теплої піжами на холодну футболку і зовсім-таки крижані джинси.Єдина приємність - гаряча кава ;) Я люблю каву. У моєму житті не може бути забагато двох речей - простого людського розуміння і кави. Високий вміст кофеїну повільно, та безповоротньо вбиває моє серце. Я не думаю про це, бо у світі мільйони курців, які не думають про те, що одна сигарета забирає п"ятнадцять хвилин життя, і стільки ж алкоголиків, які не думать про те, що один грамчак горілки забирає тридцять хвилин їхнього життя, а ще десятки мільйонів людей, які щодня переживають стреси і навіть не уявлять, скліьки молодих нервових клітинок віддають душу Богові за одну секунду...Я не курю, не вживаю спиртного і не переживаю стресів щодня, я просто п"ю каву, яка вже від звички не змушує мене забувати про сон... Я люблю сон. Кожної ночі я дивлюся серіал за мотивами своїх спогадів, надій і планів. Це ілюзія, що в реальності змушує мене пам"ятати про колись дорогих мені людей. А як по-іншому? Хіба можна прокинутися, згадати, хто приходив цього разу уві сні і не задуматися?.. Я не люблю безсоння. В цьому не винна моя кавова пристрасть. Я просто багато думаю. Як і кожен. Хвилини нічної тиші видаються годинами-вбивцями. Я не думаю про те, ароматами чи димом яких страв завтра я наповню свою кухню, як і про те, в якому магазині купуватиму хліб, о котрій прийду додому і що всигну зробити до вечора, а що по-Скарлетськи відкладу назавтра;я думаю про думки, про їх силу, а ще про віру, її силу і про долю та її безсилля перед волею небес...А зрештою до чого все це, я ж не вірю в долю,як і в те, що голуб не зможе літати без крил,бо крила - його життя. Я люблю життя. Я люблю дихати,кліпати повіками і дивитися на краї своїх вій.Я люблю посміхатися людям,які сміються мені увідповідь.Я люблю любити...Я люблю!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас