Життя чомусь паршива штука Чомусь ця доля тільки мука У боротьбі за виживання завжди одні страждання В капкан усі цей попадають За все це долю проклинають Проте ніхто не помічає як щастя в рідній хаті розквітає Усе добро знаходимо у злі Усі запутались у цім вузлі Багаство, гроші, слава усе життя стає забава. У того є наркотики, погана слава А хтось із голого куфайку зняти хоче А дехто коло ніг його муркоче. Але життя однаково усі ми проклинаєм Усі все кращого бажаєм В житті нема одної цілі усі кругом мов здичавілі Не люди, простo звірі Ростуть із деяких бандити Незнаючи як дальше жити і геніїв уже не має суспільство наше призирає усіх хто вище цього постає Усіх хто кращого бажає Але такі є одиниці кугом одні п'яниці Життя вони продали За копійки нечистому віддали. Усі це бачим усі це знаєм Але живем не помічаєм Усі, незнаючи навіщо, живем І так однаково помрем. не правильно усе це! Життя дано одно Блискучіше за золото воно І треба берегти його. Не мож в житті здаватись мети потрібно добиватись Бо щастя не завжди там де усі його його шукають. де за нього помирають Щастя це жити, чути і бачити людей яких кохаєш і навіть тих кого не знаєш.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
