Минає день за днем
Та не зустрів ти ще едем
Байдужі сутінки сонливо споглядають
Й у піднебессі мирно спочивають Пірнаючи у височінь зірок ясних
Звільняєш душу з ланцюгів земних
Вповільнює галоп безжальний час
А ти танцюєш в ритмі джаз Мелодія проймає наскрізь тіло
Воно давно цього хотіло
Бажання враз наповнюють єство
І виноградною лозою застеляють дно Бурхливим променем незвіданих глибин
Шалено ваблять простори рівнин
Буяє пишно гомін пелюсток
Народжується дивний світ думок… Уява в дійсність крок ступила
Весняну пісню в гості запросила
У чудернацькі форми зодягнула
Хоча не все ще осягнула Віддайся хвилі щирих почуттів
Посієш бо зерно правдивих снів
Прозору воду зачерпни в долоні
І свіжістю умий дитятко в лоні Навколо всі гармонію шукають
А віднайдуть – одразу все втрачають
Реальність мрію страхом полонила
І гордим крилам милиці вручила
| 
у Вас