Чого тобі не вистачає? Твої долоні білі й чисті Тебе дружина ще кохає Хоч і в дешевому намисті. Твоє життя веселі свята В кишенях милостиня людям Костюм від Gucci і від Prada Закони пишеш навіть суддям. Такий насуплений і вбитий Чогось в житті тобі ще треба Удома келих вже налитий А ти літаєш вище неба. Зійди на землю, обернися Позаду тебе бідні люди Допоможи їм і надійся Що їм не гірше тебе буде. Візьми дітей своїх на руки Скажи «люблю» своїй дружині Почуй сердець їх тихі звуки Бо пізно буде, як не нині.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас