Дякую,Вікторе, так воно є, той оптимістичний трагізм провадить нас все життя.Бувають періоди ми його не відчуваємо, але приходить час і він гостро дає про себе знати.
колись через будинки перепригнути міг а зараз.........просто обійду будинок......ну їх, ті пригання. Оце питання собі задав: до мене прийшла мудрісь чи старість на підході ?
Усіх нас більшою чи меншою міркою буде міряти життя. Але буває, пані Катю, що і старість бешкетує, не вірите, запитайте пана Віктора, який прикривається титулом дідуся. А вірші пише ТАКІ, що і 18-ти річні не втнуть. А ще більше будете сміятися коли скажу, що і я вже написав кілька віршів про свою старість. Для мене головне не залишитись самотнім, на старість, дуже цього боюся. Вам же бажаю завжди радіти кожному дню, та зустрічати тільки добрих людей.
Олександре, який ти молодець! Людина молода чи стара на стільки, на скільки вона сама себе вважає, а душа наша завжди молода.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:І, все ж: треба б все таки говорити те, що є. Я нічого не перебільшую: усе це- не моє, як ви кажете, ОСОБИСТЕ бачення Америки, а- досвід з життя.
у Вас 
0
