Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пн, 25.11.2024, 06:06

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 4

Гостей: 4

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1051]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2699]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [271]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3389]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [317]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [909]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Життя...

Ховались малими від рідних у стіг...

Cвітлій пам’яті

П. Г. Дворніка

Ховались малими від рідних у стіг

На лузі духмяному вчора, -

А нині в нікуди там безліч доріг

Навкруг рукотворного моря.

Вдивляюся з кручі у хвилі брудні,

В глибини німі, ненажерні.

Лишились навіки лежати на дні

Сваром’я, Завалівка, Чернин…

Мене переповнюють смуток і лють,

Як зводиться користь над збитком.

Зі мною незримо у вічність пливуть

Мої Старосілля, Ошитки…

Неначе дитинство на синій ріці

Гукає в густі верболози, -

Де гілочка кожна в зеленій руці

Трима не "зозулині сльози”…

22.04.11.

Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2070 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 18
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 jakov-buga • 08:16, 23.04.2011 [Лінк на твір] Прикро і сумно.А скільки їх з приходом нових незримо у вічність пливутьстаросіль,опишків....А скільки ще кане у Лету,доки ми будемо соплі жувать.Як казала баба Харитина:Ох,та й більш нічого 0Спам 2 Did • 09:00, 23.04.2011 [Лінк на твір] Дякую тобі, Якове. Я трошки не про те, я про наше Київське водосховище... У цьому році одні вишгородці святкуватимуть ювілей, а інші - відзначатимуть роковини. Бач, як у житті буває. 1Спам 3 jakov-buga • 09:19, 23.04.2011 [Лінк на твір] Я з вірша зрозумів ваш біль.Але наскільки ви його майстерно подали,що цю тему можно перенести і на інші батьківські села з подібною долею... 0Спам 6 Did • 19:26, 23.04.2011 [Лінк на твір] Це моє співчуття друзям, моє розуміння їхнього болю, бо моє рідне село Гор-Пустоварівка живе, хоч там, на Росі, у нас також колись була побудована електростанція, але, слава Богу, тоді обійшлося без затоплень сіл. Нині покійному Петру Григоровичу, я давно обіцяв написати на цю тему вірша, але так довго відкладав на потім, що зовсім забув про свою обіцянку. А оце нещодавно на очі потрапив листочок із переліком затоплених вишгородських сіл, який він мені дав. Ну, результат моєї роботи тобі, Якове, відомий, а мого старшого товариша, на жаль, уже немає серед нас... Шкода, що він не відає, що я нарешті задовільнив його прохання. Ось така сумна історія цього вірша. 1Спам 4 gov300988 • 16:19, 23.04.2011 [Лінк на твір] Дозвольте і мені розділити Ваш сум. Лиш хочу зазначити, що якщо ми ще живі, значить так треба. Зокрема для того, щоб писати ТАКІ вірші. З повагою до Вас, Вікторе 0Спам 7 Did • 19:28, 23.04.2011 [Лінк на твір] Дякую тобі, Софійко, за розуміння і сприйняття чужого болю. Не всім це дано... 1Спам 10 gov300988 • 20:24, 23.04.2011 [Лінк на твір] це називається емпатія - здатність до співчуття. але Ви дуже чуйно педедали зміст - як не зрозміти? 0Спам 12 Did • 21:41, 23.04.2011 [Лінк на твір] Ой, молодчинка ти! Примусила мене залишити за столом без господаря гостей і взяти в руки словника. Емпатія, емпіреї, емпіризм, емпірик... Цікаво, що не всі мої могли правильно розтлумачити значення цих слів, а тепер - знають! У мене донька - лінгвист, тож інколи допомогає батьку, але, повір, часом і до мене звертається за допомогою... 1Спам 13 gov300988 • 21:48, 23.04.2011 [Лінк на твір] Друже Діду, мене немає сумнівів у тому, шо до Вас за консультацією звертається не тільки донька, а й уся родина, співробітники, друзі, знайомі і просто всі, хто не соромиться користуватися Вашою ерудицією. Прошу за переривання святкового столу. Повертайтеся до них, Ви їм потрібні, думаю, без Вас там не так весело. Смачного! 0Спам 16 Did • 11:23, 24.04.2011 [Лінк на твір] Ніч провів у храмі, але, на відміну від Умані, ніякою політикою у нас і не пахло, - згадували тільки імена місцевих меценатів, не політиків, проте, і не бідних людей... 1Спам 5 allagrabinska • 17:32, 23.04.2011 [Лінк на твір] СУМНО!Скільки тих захаращених рукотворних морів, які принесли людям стілько горя і сліз.Я собі уявляю, як страшно було покидати їм рідні домівки і дорогі могили!!!P.S. Чомусь мій комп не дає можливість виставити Вам оцінку. +5. 0Спам 8 Did • 19:32, 23.04.2011 [Лінк на твір] Це так, Алло, - від Чорнобиля і вниз по Дніпру аж до Каховки рукотворні моря... Дякую вам. 1Спам 9 Asedo1949 • 19:50, 23.04.2011 [Лінк на твір] На своєму віці я пережила таке ж, коли для Бурштинської ДРЕС було зроблене "море," так його і зараз називають, але воно затопило села які були розташовані в низовині і я добре пам'ятаю, як горювали люди, які то були для них тяжкі часи. Вірш дуже хвилюючий. 0Спам 11 Did • 20:25, 23.04.2011 [Лінк на твір] Я сам - гідробудівник. Раніше пишався усією своєю роботою, але з роками прийшло розуміння того, що не всі мої справи були добрими, не всіма слід сьогодні мені гордитися... Дякую вам. 1Спам 14 Pylyp • 06:50, 24.04.2011 [Лінк на твір] Індустріалізація, хімізація, меліорація - профанація! Гине нація! Не тільки Вас стосується така ситуація! Придністров'я теж сильно потерпіло. Є й така ситуація. Від прорахунків зони затоплення вода не дійшла, а люди мігрували, будівлі і долі зруйнували. Хто була людина у совєтські часи? Та й тепер - електорат. Гарно подано! 0Спам 15 Did • 11:19, 24.04.2011 [Лінк на твір] Зараз, Пилипе, хоч слово незгоди мовити можна, яке, правда, адресат не чує, а тоді лише спробуй... Шкода, гірко, прикро, але нічим уже не зарадиш... Дякую вам. 1Спам 17 Мурашка • 12:10, 25.04.2011 [Лінк на твір] дякую Богу за те що тримає в наших душах сердечність уміння розділяти чужі болі 0Спам 18 Did • 19:51, 30.04.2011 [Лінк на твір] Галино, ти, як моя землячка, добре розумієш про що мова... Дякую.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі