Все пережито волею добра Усе в ярмі причинностей І в гранях Сваволі чистої немов янтар кохання. Лише воно не знає мук повтору, Бо суть його залежить лиш від нас Воно плете свою серцям покору, Щоб серце слух сприймав наш повсякчас. Все пережито.Скільки перебито Думок і скеільки кинуто надій Аби могли у цьому світі жити І спопеляти власну тінь. А небо прагнуло падінь І рвались жили по живому Ми завше йшли наперекір Усьому. Тепер пануєм,Божа дань. Що дане те вже не забрати. Але негоже проростаєм: На світ полюєм для услади. Невже нема нічого в нас Внутрі милішого від крихти Уваги божої.Не раз Запитував, але знеміг ти..
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1414 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
