Калинові діброви
Калинові діброви, Ліса, поля, гаї. Барвисті ці простори На любій матінці землі. Кохана, люба, щира Ненька Україна Зворушливо приваблює мене Своїм терпінням Жити, працювати і любити, Як не ганьбили вороги її. Із Батьківських джерел пізнав я Козацьку вроду Та чумацький шлях, Як важко пращурам Було в ту пору Народжувати нам Яскраву долю І не зігнули їх Ні шляхта, ні татари, Не подолали їх І яничари. Ту тяжку долю, Війни, голод, гіноцид, Тиранські варварські часи, Із болем в серці пережили Кохані пращури й батьки Ну і сьогодні, нам усім, Прийшла година, Де необхідно всім порозуміть, Що рвати любу неньку Україну Це дуже тяжкий, тяжкий гріх. Тому, всім нам, Завзято треба Зробити мужній, Мудрий крок. Родинне дерево тримати, Понад усе, в житті Про нього дбати, Як світлу памьять на землі, Що долею доручено Тобі й мені
Додав: Мандрівник (27.06.2011)
| Автор: © Віктор Даценко
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1816 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА