Іди життям покірно чи й дотепно Без метушні, без остраху за світ, Бо в тиші він існує у Вселенній Даруючи й твоїй душі потік.
Живи, - не смій завдати кривди Собі, чи тим, хто поряд на шляху В пів голосі лише почуєш правду Й стосунків щирих віднайдеш струну.
Умій смиренно вислухати інших, Своєї волі не нав’язуй й крадькома, Бо кожен має право на помилку Не піднімай свій голос на дарма!
Оберігайся агресивних й галасливих Й твої слова хай піснею пливуть, Бо злоба, ненависть й байдужість, Не тільки настрій, - душу зіпсують!
Не зрівнюй сам себе із жодним іншим, Бо кожен особистість сам в собі. Не будь нікчемним, але і пихатим – Пригрівши, ніби, Змія на душі.
Свої поразки ти сприйми як школу, А планам, ніби здійсненим радій Свій дар від Бога не закопуй в землю, Бо хоч маленький він, та дійсно твій!
Коштовність ця дарована із Неба Чи не дорожча від усього, що ще є. Себе люби – тоді полюбиш й інших Наснаги Бог і сил таким додає.
Не будь сліпим до чесності й чесноти Де люди часто чи не здатні на політ. - Та героїзм такий не завжди задля Бога Гірким обманом вповиває світ.
Собою будь та думай і про інших – Не втоптуй дружбу в бездну до брехні. Не будь цинічним навіть і до грішних На почуття, повір, спроможні і такі!
Не грай в кохання, не бентеж даремно Таких святих довічних почуттів І хоч болючі, як обійми терну, Панують світом із покон-віків
З покірністю прийми, що віком дастя, А молодість спокійно, мовчки відпусти – Кріпи свій дух на випадок й нещастя, Бо страх буває лиш від втоми й самоти!
То ж не блефуй, не клич химер у вічне… Життя на кожного одне, чомусь, дано Пройди його достойно, гордо з честю, - Це ж не фантастика, не казка, не кіно.
Підкорюйся здоровій дисципліні, Не будь м'яким з собою, а з людьми – Ти ж Всесвітом дарований Вселенній Як хмари, чи світила, чи зірки .
Ти маєш право бути тут й сьогодні – А світ ітиме, як й повинен йти То ж будь душею завжди з Богом Яким би не зумів Його знайти.
І де б не був ти, і про що б не мріяв У метушні грайливого буття, Про мир в душі не забувай ніколи Шануй, що Богом дане для життя.
Хоча й підступність, праця, втома… Розбиті мрії , нездійсненні сни… - Життям прекрасним варто дорожити Й щасливим бути, що не говори!
Незважаючи на деякі негаразди, вірш мені сподобався. Він нагадує десять заповідей і заставляє задуматись, а чи все правильно в моєму житті, а може щось можна і потрібно змінити.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
