Я не боюся...
А смерть? — кінець, а чи початок?… Кінець життя чи переселення душі… Я не боюся й в небуття податись, Бо й там не буду у холодній тісноті! Я не боюся перестати бути — Це все одно, що і не бути взагалі… Я не боюся вічним сном заснути, Бо тільки простору добавиться душі! Живу життям, з котрим я народилась, На душу тіло, як баласт лягло… Надією в безсмертя освятилась Й нестиму Хрест, допоки це дано! Під той же хрест в історію всесвітню Я заховаюсь під могильную плиту, Бесмертну знову заспіваю пісню – Свою дорогу в вічність віднайду! Я не боюся потрапляти в Пекло, Якщо цього бажатиме Господь З життям боролась надто вперто Прийму і Вічність я з Його Долонь… Моя Надія не підвладна страху, Бо Віра зігріватиме завжди, В Любов смиренно огорнувшись, Своєї жду блаженної пори… Безсмертна буду – знаю я напевно, А інший не влаштовує кінець! Я не піду з життя безслідно – Свій не залишу недоплетеним вінець… Я не боюся з Сонцем розпрощатись, Бо там воно, де ще жива душа! Я не боюся з болем розлучатись, Хоч задля нього я чомусь жила… 20.07.2012
Додав: Lilafea (20.07.2011)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1745 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Maksymovych : Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
"А риба сама скинула кості"
Ludmilka : Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!
Nemo : Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА