Безсмертя ціниться життям –
Безсмертя ціниться життям – Про нього мріяли мільйони Тих, що пішли у небуття, Чи у безсмертних легіони… Людина – тіло у душі – Єдине, що свідоме смерті – Живе створіння на землі, Що не вагається померти… І може й сумнів настає, Для чого він, недільний вечір, А разом з тим життя пливе, І затихає серця трепет… А жити вічно? – сенс який? Кому потрібні муки й сльози? Та й помирати ще не час, Бо кров бурлить, як літні грози. Не до вподоби й сам собі, Коли не здатен в світі жити. Як не навчився віднайти, Чи в Бога щастя попросити… Людина — це ж душа її, Безсмертям золотим окута… То ж відродися для життя – Не залишайся живим трупом! 20.07.2011
Додав: Lilafea (20.07.2011)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1797 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...