Кладе кохання на уста печать...
Кладе кохання на уста печать,
І погляд несміливий опускає,
Чиї ж уста промовисто кричать
Про почуття свої – той не кохає…
У кого в серці перли чарівні,
В того красиві справи, а не слово,
Слова ж короткі, наче «так» і «ні»,
Та щирістю багата його мова.
Хто, як в театрі, грає сум і сміх,
Видовище зробивши із кохання,
Той любить сам себе і для усіх
Забавою стають його зізнання.
Як голосний співець, дивує люд,
Захоплення і заздрість – все для нього,
Але віддавшись натовпу на суд,
В даремність приведе його дорога!
Додав: lilia888 (28.07.2011)
| Автор: © Лілія Ніколаєнко
Розміщено на сторінці : Життя... , Ніколаєнко Лілія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2160 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.