Та ні, мій Друже, не до денця Тебе спили чужі вуста - Бо ще вогонь горить у серці І мужньо Ти несеш хреста, І крила мрій бажають лету, І погляд прагне в небовись... Така душа вже у поета - Навіки радість й сум сплелись...
Знаєш, Друже, якщо по правді, то мені не один раз у житті видавалося, що моє джерельце зовсім висохло, роздавши свою життєдайну вологу усім потребуючим (до мене люди йдуть лише в потребі) а для себе самої не залишивши ані краплини. Та з часом воно знову набирало сил і починало дзюрчати, приваблюючи все нових й нових потребуючих припасти до його утроби... Джерело душі має властивість відновлюватись, наче Фенікс з попелу, така вже його природа, чим більше віддає - тим більше до нього повернеться колись, лиш коли це колись настане, як би ж то знати... В мене зараз схожий стан, може навіть гірший
Як добре, що Ви - поет! А тут мучишся, томишся, депресуєш, а слів, чого саме тобі не вистачає(чи чого забагато) не знайдеш. А це ж було саме воно - "розчарування гіркота"! Дякую. Полегшало.
Буває, Вікторе, буває... Але Поет усе стерпить. Хай музи далі прилітають. Хай серце Слово по-щемить. Бо ви даруєте прекрасні, Дозрілі в творчості рядки. Хай Бог дає Вам, друже, щастя. І хай примножить Вам роки.
Картати так себе не треба, Що крила зламані до неба Не донесуть душі тепло…. Ще світлим зробиться чоло І на його відкритім лоні, Мрії, як крапля на долоні, Засяють барвами весни, Забувши розпачу сліди.
Вікторе гарно написали. Хочу лише вам порадити відганяти безпідставні страхи: Слова поетів невмирущі Не згасне їх вогонь повік Вони як ліки цілющі Не у натхненні їхній лік Тобто, якщо ви справді хороший і сильний поет, якщо ви багатий душею (а судячи з вірша, це так) то вам нестрашні відчуття розпачу розчарування і відсутності цього "панського" натхненння (да слова "лік" у цьому експромті означає "кількість"). Дякую за вірш
"На мить у розпачі чоло", я думав що це свого роду як страх, страх що більше не буде красивих барвів звуків і душевного тепла, а оці слова "обміліло в душі джерельце" це ж також розпач, що більше не буде широкої річки творчої наснаги... чи не так. Чи ви вже просто підсумовуєте втрачене, ну тоді мені вас ще більше жаль, бо це ще гірше ніж страх...Вибачте якщо що не так зрозумів. Також хочу хоча б вас попросити не відвертайтесь від мене, хоча б ви дивіться і коментуйте те що я пишу, навіть якщо це дуже погане щось, допоможіть мені з наголосами (вкажіть на помилки), наперед дуже ДЯКУЮ. Ну а якщо ви відмовитеся, що ж як то кажуть плакати не буду, просто згортатиму свої вміння і навики. Успіхів вам у творчості і головне залишайтеся людиною, "поетом можеш ти не бути а чоловіком бути мусиш".
По мірі сил і можливостей, бо останнім часу на все, повір, мені дуже не вистачає часу... Дякую за довіру.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
