Любі серцю змалечку простори...

Любі серцю змалечку простори,

В чергуванні світла й темноти, -

Аж ніяк не охопити зором

І за вік мені не обійти.

Супокій, дочасний і глибокий,

Безпорадну душу оповив

Ледь порізав ноги об осоки

І поплутав течії вітрів.

Тож мені уже не подолати

Ті шляхи, що мріями були.

На яких я непомірні втрати

Понесу, напевне, будь – коли.

Та до дідька сумніви, козаче,

І скигління жалісне ізнов, -

Ти всю Україну ще не бачив

І дев’ятий вал свій не пройшов!

Велич і красу не увібравши,

Грішної і рідної, землі, -

Поміж вас блукатиму я завше

На блідому сьогодення тлі.

22.08.11