Я – криголам...
Для мене звичне діло
Шлях торувати клинцем самоти.
Трощити цю об’єднану зневіру,
Шукати тріщин в злобі суєти.
Я – криголам...
Мій рух долає втому,
Зазнаючи ударів без
кінця.
Подряпин щільність - запорука тому,
Що міць цих стін не прохромить іржа.
Я – криголам...
Я кризі вічний ворог.
Мій поступ в недоступності кільця.
Найменший порух в найлютіший холод
І є ознака вправності бійця.
|