Юрію, ставлю 5.0., бо - до вподоби і форма, і зміст. Але техніка не досконала: різнобій ритму, різноскладовість, дієслівні рими, якщо починаєш з наголошеного першого складу, то чому згодом від цього відходиш? Врахуй, будь ласка, мої зауваження. Від себе пропоную власне бачення. Може щось, таки, використаєш... За метаморфозу не гнівайся...
Правди печаль, Псевдо-вуаль Світ узяли в полон. Але бажання – Мить не остання. Муха сміється, слон.
Ллються дощі, Мокнуть плащі – Наче усе уперш. Не сподівались, Не намагались, Краще, таки, – дешевш.
В'янули квіти. Небу - не діти. Чом так, тепер, не йму? Легко сказати, Не відчувати, Більше нема кому.
Змиті дороги Щастя нітрохи. Болю в серцях нема. Але не чорне – Щось неповторне, Мертвим салют дарма.
Мені сподобалась оригінальність вашого вірша, при цьому гарно роставлені рими (майже ідеально, це вже заслуговує на похвалу) Молодець
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
