Хоч лиха пізнали чимало
І значно порідшав наш стрій –
Життя нам хребтів не зламало,
В серцях не убило надій.
Майбутньому є запорука,
Бо нині не ловимо гав –
Болять од безділля в нас руки,
А душі страждають без справ.
Усіх переповнюють сили
Не в очі пускати дими –
Багато добра вже зробили,
Ще більше зуміємо ми.
Одвічно уперте й сумлінне
Повсюди не вряди – годи, –
Лишає моє покоління
Про себе у світі сліди...
07.11.11
|