ФЕНІКС - Життя...

Всього коментарів: 15
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 lyu4450 • 23:59, 07.12.2011 [Лінк на твір] Чудовий вірш, так і віє від нього жага до життя!!!! Відчувається запал і це круто!!!!! Чомусь відразу згадався мій вірш "Я борець" 0Спам 3 Валькірія • 00:14, 08.12.2011 [Лінк на твір] Цей вірш писався у певному стані душі і є закликом собі самій до життя... Дякую тобі! 0Спам 2 мартин • 00:11, 08.12.2011 [Лінк на твір] Та краще, хай мене поб’ють всі гро'ми, Ніж ворогам втамую ненасить! Чого б такого дати їм вкусить , Щоб їхні челюсті -навік зімкнуло з перевтоми ... 0Спам 4 Валькірія • 00:16, 08.12.2011 [Лінк на твір] Коли будете знати (що дати вкусити?) - дасте мені знати, домовились? 0Спам 5 Roksa • 00:17, 08.12.2011 [Лінк на твір] Пресильно, Наталочко! Стержень Духу- незборимий!Вірш славний! 0Спам 6 Валькірія • 00:18, 08.12.2011 [Лінк на твір] Він десь дворічної давнини, але нині мені згадався... 0Спам 7 Валькірія • 00:29, 08.12.2011 [Лінк на твір] Ріка Життя невпинно мчить Крізь гір хребти, через пустелі, Крізь наші долі невеселі, Попри ясних небес блакить. Така мінлива ця ріка – То гладдю промінь відбиває, То її хвиля з ніг збиває Багатія і бідняка. Тягає сонце гільйотину, До втрат привчаючи людей, Що вже й забули про Едем, Свої лиш множачи провини. Куди йдемо? Коли прилинем На плац небесний до Творця? В ріки Життя нема кінця, Тече крізь час і нас невпинно... 0Спам 8 Beatus • 07:22, 08.12.2011 [Лінк на твір] Переконливо і сильно... Хоча трохи й незвичне оте гр`оми... :)) 0Спам 10 Валькірія • 10:20, 08.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, пане Іване! В мені ще й не такі "ГР`ОМИ" звучать, одна суцільна ходяча стихія... 0Спам 9 maja • 10:19, 08.12.2011 [Лінк на твір] Так хочеться обіймів сильних, ніжних, Як ніби я беззахисне маля, Та в завірюхах білосніжних Борцем повинна бути я. Тож не піду, не здамся, не зламаюсь, Бо кожен мою силу вхваля, Душа щораз, мов Фенікс, воскресає, А в ній живе беззахисне маля. 0Спам 11 Валькірія • 10:22, 08.12.2011 [Лінк на твір] І це правда, Світланко... Дякую за гарні рядки! 0Спам 12 natalya-gurkina • 18:38, 08.12.2011 [Лінк на твір] Класно!!!!!!!! Нехай душа буде щаслива!!!!!!! 5! 0Спам 13 metman17L • 00:00, 09.12.2011 [Лінк на твір] Я не піду, не здамся, не зламаюсь,... Вітаю ! Маєте цінне надбання, Наталю, - нескоримість духу. 0Спам 14 Pushok • 10:45, 15.12.2011 [Лінк на твір] Сильні слова - сильної людини. Нехай слово Ваше буде таким ж непохитним як віра і справи Ваші. 0Спам 15 InhearT • 16:21, 15.12.2011 [Лінк на твір] Я, як фенікс. Я від сьогодні у новому пір’ї, Шукаю зірку. Свою єдину у чужім сузір’ї, І рік а роком шліфую, наче камінь, свою риму, Бо я, як фенікс. Відроджуюсь із попелу і диму. Я не зі срібла. З дитинства ріс у себе на районі, Там, де рахують копійки і ребра, фрази і долоні, Писав я змалку. На вулиці, де нас за сигарету Могли перетворити в фарш, або спекти, немов котлету. У 19 важливо не зламати свого стержня, Щоб корабель твій не потопила хвиля прибережжя, В мені іскра. Вона не гасне, досі ще палає, Бо я, як фенікс, який горить в вогні і не згорає. Я часто падав. Але, повір, я більше не боюся, Якщо я плюнув, значить пити вже не повернуся, Не дурень, цар я. Недарма зовуть мене Іваном, І я, як фенікс. Розправлю крила я сьогодні рано. Все, досить слів цих. Бо без дій не варті вони злота, У цьому залі дістану власну душу із болота, Де був я вчора, зараз не шукай у цьому значень, Бо я, як фенікс. Він оживає для таких побачень. а Ваш вірш мені сподобався:)) як завжди, щиро та емоційно..)

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі