Дуже розумію Вас, Вікторе, сама з юних літ виглядала з неба якогось "марсіанина" - довиглядалася, одначе: чому "вічністю пригорнутися до марсіанки"- повірте, вона від землянки не надто далеко відійшла. Вічністю пригорнутися можна до душі, до коханої, до слова, але чому до марсіанки???! А все решта у вірші - гарно!
Було б простіше та зрозуміліше, мабуть, якби сказав: Я не боюся високо злетіть І пригорнутись піснею до неї... Знаєш, Роксолано, чому я не став цього робити? Справа в тому, що чомусь подумалося про те, що мої вірші та пісні разом зі мною не помруть, а будуть ще довго жити, отож так і появилася у вірші "вічність". Дякую тобі за коментар.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
одначе: чому "вічністю пригорнутися до марсіанки"- повірте, вона від землянки не надто далеко відійшла. Вічністю пригорнутися можна до душі, до коханої, до слова, але чому до марсіанки???! 
