Була наодинці коли дівчинка плакала тихо, спроби забутися - пусто, гірколюбовний мотив трудно ковтаючи згусток, дихав на вухо їй... дихав. Сон не бере, ніч не тішить голос обурень й образи мокрим у ній прокричав. Віє од зимного ліжка, Так! Це мине, а наразі плаче в подушку дівча.
|