Чт, 21.11.2024, 16:44
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

ПРО ЧАС (Спливає час...)

Злітає у повітря дим
з часу обвуглених шматків...
Мій вечір на руках зотлів,
а я ночую в серці з ним.

Потоки сліз стікають вниз
із гір спресованих жалів.
Шалений час їх розтроїв,
а дороге багаттям згриз...

А біля серця - любий лист
від пережитого. Мов спів...


Додав: Abigel (12.01.2012) | Автор: © Марія Берберфіш
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Берберфіш Марія, Поезія Abigel

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3235 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 31
avatar
1 metman17L • 03:22, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Гарний спів...
Розкішний фінал:
А біля серця - любий лист
від пережитого.
Мов спів...
avatar
2 Abigel • 03:32, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую, пане Василю! Окремо - за "розкішний фінал". Кінцівка важлива...
avatar
3 metman17L • 03:33, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Надає твору виразності і особливого звучання.
avatar
4 Abigel • 03:34, 12.01.2012 [Лінк на твір]
І підсумовує, хоча б певною мірою.
avatar
7 metman17L • 03:38, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Повною мірою:
Попри плинність часу є щось в цьому світі і йому не підвладне... (наскільки я зрозумів)
avatar
8 Abigel • 03:41, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Є таке. Рада, що підсумок у мене вийшов вдалим. smile
avatar
11 metman17L • 03:46, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Такі миті пізнання істиного чи не найцінніший скарб здобутий тут нами.

Певною мірою ця тематика співзвучна з рядками Володимира Потебні у вірші "Головне" ( http://www.maysterni.com/publication.php?id=72209 ) :

Та головне - якою Вічність стане
В кінці шляху або уже за мить.
avatar
12 Abigel • 03:50, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Це правда, автор тих рядків має рацію щодо головного. Найважливіше - куди приведе шлях. Звісно, життєвий.
avatar
13 metman17L • 03:54, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Біблійне "яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?"...набуває сьогодні особливого ваги. Надто велика спокуса здобувати тлінні речі, занедбуючі при цьому "скарби небесні"...
avatar
14 Abigel • 03:58, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Але й раніше була та спокуса... Просто сьогодні це вже перетворилося на якусь пошесть. На жаль. Забагато того всього. Шкода людей. Якби ж розуміли...
avatar
15 metman17L • 04:04, 12.01.2012 [Лінк на твір]
"Неможливо, щоб спокуси не мали прийти..." але людина має противитися їм... Сьогодні ж навпаки їх рекламують, відбілюють, намагаються "одухотворяти" ... надають їм зелену вулицю, забуваючи, що "горе тому, через
кого приходять вони!". І це лихо набирає ознак світового маштабування і проектування.
avatar
16 Abigel • 04:10, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Так, згідна. Кожен тягнеться до того, хто (що) йому любий (любе). Нещасні ті, хто помиляється в головному.
avatar
5 Roksa • 03:37, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Обвуглені шматки часу, спpесовані жалі- дуже сподобалися образи.Задум чудовий і виклад відмінний.Гарно, Марічко!
avatar
6 Abigel • 03:38, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Роксолано! Для мене дуже цінне, що Ви висловили свою думку.
avatar
9 Roksa • 03:41, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Марійко, я маю за честь комeнтувати Твої твори. Радію всім серцем за Твої успіхи.Хай щастить! smile
avatar
10 Abigel • 03:42, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую! Це взаємне.
avatar
17 maja • 11:07, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Вогонь, вода і ... "любий лист" -
Таки Марія має хист smile
avatar
20 Abigel • 14:01, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Світлано!
avatar
Нехай все буде добре!!!! Щастя Вам!
avatar
21 Abigel • 14:02, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Наталіє! Навзаєм!
avatar
Під мій настрій теперішній написали ви цей вірш,гарний,хоч ще більше додає
чи то туги ,чи то ностальгії (без цього не обійтись),але останні рядочки рятують
від сумних думок .
avatar
22 Abigel • 14:03, 12.01.2012 [Лінк на твір]
smile
Вдячна Вам, пані Галино, за коментар. То нічого, від смутку й радість недалеко є, треба тільки добре пошукати.
avatar
Чудово ,але коротко Марійко ,
тільки з гір зійшов униз -
Пік вогню все добре згриз-
Не вспів чудом слів напитись -
Ви спинили власний хист ,
Дали кращий -любий лист ! tongue

Кортко ,але сильно виражено сьогодення .
avatar
24 Abigel • 16:32, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Романе, за теплий, добрий коментар.
avatar
25 Did • 18:41, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Марійко, коли прочитав, то відразу подумав: - А чому час пливе, коли "...Злітає дим, з його обвуглених шматків..."?
Згоряє час... Злітає дим
З його обвуглених шматків...
Гадаю, що дослухаєшся моєї поради.
avatar
26 Abigel • 18:47, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую! Так, Ваша порада, дійсно, слушна. Мені сподобалося!
avatar
27 Abigel • 19:29, 12.01.2012 [Лінк на твір]
Уже дещо інакше змінила. Мені припала до душі Ваша версія початку, пане Вікторе. Але я так подумала: з другого речення й так зрозуміло, що час згорає, тож вирішила це не акцентувати в першому, а просто викинути його.
avatar
«Мій вечір на руках зотлів,»
Чудово!
avatar
29 Abigel • 14:24, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Михайле. :-)
avatar
30 1952mikael • 14:42, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Ваших 8 рядків викликали велику кількість думок, неповторні емоції та відчуття теплого та світлого суму. Дякую за це!
avatar
31 Abigel • 20:43, 13.01.2012 [Лінк на твір]
Дякую Вам за добрий коментар, Михайле. Небайдужість приємна.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz