Немає
радості без горя,
Благословення
без гріхів,
Без
берегів немає моря,
Без
помилок ти б не зумів
Зробити
правильним невірне,
Знайти
замка єдиний код,
Але,
стараючись сумлінно,
Ти
назбираєш нагород.
Бувало
в мене, що погані,
Жахливі
вчинки та діла
Творили
вірші досить гарні,
Неначе
в серці зацвіла
Ніким
небачена ще квітка,
Диктує,
мов, новий рядок,
А
ще бувало (і нерідко),
Що
через призму помилок
Я,
наче, бачив щось правдиве,
Немов
знаходив вірний шлях,
Неначе
в небеса щасливо
Все
ж полетів невільний птах.
Немає
спусків без підйомів,
Немає
щастя без невдач,
Були
всі друзі незнайомі,
Тож
посміхайся і не плач.
З
тобою буду я радіти,
Бо
щось вигадую нове,
Мої
поезії, як діти,
Ну
все, бувай. Перо зове.