Дідусь
низенький, кволий, щуплий,
Ліс озираючи
навкіл,
Казав мені: - "…отут у дуплах
Знаходив мед я
диких бджіл.
Могли б
засвідчити гіллясті,
Якби уміли це,
дуби,
Що на іглиці
попелястій
Колись тіснилися
гриби.
Суниці влітку
червоніли,
Між різнотрав’ям
рясно скрізь,
А нині ліс
закіптявілий
Мене доводить аж
до сліз.
Не чути як
довбає дятел
Сосну безвинну
цілий день,
Зате сміття кругом
загати…” -
Казав дідусь без
теревень…
02.02.12
|