Як не тасую
карти долі
Всі до
останнього листа, -
Та між утомою і
болем
Лягає сумно
гіркота.
Перетасовую
колоду
Ізнову я, але
дарма –
Немає радощів
насподі,
А зовні – спокою
нема.
Ось на столі їх
всі розкидав –
Заклякла розпачу
печать!..
Одна біда лиш
поміж видив
Ілюзій давніх і
сум’ять.
Мені здається –
поруч тісно
Журі, веселощам,
жалю, -
Та попри це –
життя я, звісно,
Святкую завжди і
люблю!
05.02.12
|