У спогадах народжується вечір В’їдається у стелю їдким димом Туга манірно осідлала плечі Та й крижаними пазурами – в спину У вікна зазирають мертві тіні Та то дарма – не дам я їм притулку Я сам волію живу в чотиристінній домовині Від аутизму ще не знайдено пігулки …У спогадах згаса осінній вечір То ніч йому на зміну прилетіла Туга граційно полишила плечі А пазурі забрать не захотіла
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Цей вірш – болюча сповідь про глибоке розчарування в людині, яка виявилася зовсім не тією, за кого себе видавала. Текст побудований як внутрішній монолог, де біль п
у Вас