Було б простіш
давно стряхнути
Про тебе
спогади, як пил,
Коли з душі
прогнати смуток
Я до цих пір не
маю сил.
Та намагання ці
даремні,
Бо неминучість
віри є
В моєму серці й
потаємно
Коханню вмерти
не дає.
Воно спокійне і
глибинне,
Немов настояне
вино,
Воно - спокута і провина,
Де ти зі мною -
заодно!..
06.03.12
|