Коли сонце
весняне старанно
Виціловує злеглі
сніги, -
Укривають
побляклі тумани
Занімілі у снах
береги.
Віддаляються
спогади зимні,
Як позаду
відбитки слідів
Незворотних, на
жаль, і нестримних,
Та не стертих із
пам’яті днів.
Навкруг мене
ідуть, наче тіні,
Ледве чутно й
байдуже вони –
Затамовані у
безгоміння
Молодої, як
вічність, весни.
07.03.12
|