*** Від тебе йти не хочу проти ранку мого життя... З тобою тільки ночі без світанку та каяття... З тобою тільки очі і отрута неприйняття... Від тебе йти не хочу... Я тікаю від небуття... Слова Тремти, зітри тепло, створи твій лід. Забудь, забутим буде буйство барв. Торкнись, тінями стримай трепет трав, Тих трав, що шепотіли сотні літ. Мовчи, ночами зачаруй вогні, Роз’ятри терні, розтривож вітри, Отримай мудрість і слова зітри, Оті слова, відрадні і страшні... Оті слова, що світла не несуть, Оті слова, що темряві дані, Оті слова, що вічно чують „Ні”, Оті слова, що засліпили суть... Оті слова, що сховані на дні, Почувши їх, молю тебе, забудь! That, you will never be able to read… Смерть – сталість, Смуток і сміх, Присмерку огранений гріх, Смерть – спокій і всезабуття, Але ти обрав Нежиття... Поетове воскресіння Моторошно знати, Бачити крізь грати, Таїну тримати, В нетрях темноти... І листи про страту В небеса писати, І тебе чекати В сонці самоти... І тебе читати На сторінках втрати Вірити й чекати, Що воскреснеш ти...
|