Небесні блавати* – пелюсточки світла Моєї душі, Злетіли крилаті На самий краєчок Тонкої межі. Між щастям і болем, Між радістю й сумом** Десь в серці тремтить На чистім престолі, Як проміжок – ця ще неназвана мить.
Ви опублікували вірш у категорії "Збірки поезії, поеми", але це не збірка віршів і не поема... Відредагуйте твір та змініть категорію...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Дякую! Так воно і є. Не хочеться втрачату віру, надію. Хочеться вірити в світле майбутнє, дивитись в нього, йти до нього.... А доводиться це все робити крізь згарища, руїни й попелище.... Ми не бачимо
у Вас 
0
