Суперечку про мову ведуть вороги , для чого , щоб нас розорити в душі , щоб ми ніколи не розуміли того що ми сильні лише тоді , коли бережемо на Україні українську мову . Ми сильні не землею , яка найкраща в світі , не сильні красою природи , бо такої нема ніде , ми сильні лише тим , як думаємо про Україну лише по українські , тобто лише УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ , і хто б як не заперечував , усім громадянам , які себе рахують на Україні – правдивими , правильними українцями , треба зрозуміти – наша сила на Україні – лише наша мова , і ніякі заперечення російсько чи іншо мовних – не можуть бути прийняті , бо інакше ( це ясно що теоретично , але МОЖЕ БУТИ , бо не вічно інші народи будуть такими як вони зараз є , демократичнішими ніж завойовники , хоча згадаємо лише історію ) , наприклад на західній Україні багато поляків , чи не може колись , ( теоретично ) якийсь тиран Поляк , сказати – я іду на Україну захищати польскомовних своїх громадян , або в Криму ( я знаю що точно він повернеться в Україну ) якийсь в світі Татарин скаже – я іду в Крим захищати татаромовних своїх громадян… Подумайте про це мої різномовні українські брати і сестри ! І не намагайтеся зробити Україну , конгломератом народів Америки ( як в США ) . МИ УКРАЇНЦІ – НАША СИЛА УКРАЇНСЬКА МОВА !            
                         *  *  *
Цикл – З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ
                  *   *    *  
У кожній українській букві
Я будую українську душу
У кожнім українськім слові
Я відкриваю рай в житті
Я зберігаю рідним словом землю
Я вибираю мир у слові без війни  
 
ІВАН     Я    УКРАЇНЕЦЬ
 
Лиш українську я приємлю
Одну єдину мить на цій землі
Двадцятого грудня дві тисячі чотирнадцятого тринадцята шістнадцять
            *   *    *  
А я також солдат
Коли я мовлю
То лиш по українськи
Бо рідна це й моя земля
Тут є :
Дочка і брат
І мама й батько …
І всі разом – ПОВИННІ
Цю мову рідну зберегти
На вічні віки в Україні
Інакше прийдуть вороги
І нас побють
І всі погибнем !
Двадцятого грудня дві тисячі чотирнадцятого тринадцята п'ятнадцять
                                      *   *    *
Ти не мовчи
У тебе рідне слово – це основа
А ти кричи
По  - українські  !
Чи завжди нею   ти говориш  ? - ……………
  Я  -   українець на землі  !
І твоя мова у кайданах
По українські розкажи
Не хай почують
Може п’яні
Ці злобні люди вороги – раби
З кайданами до нас приходять
Ми вільні люди в рідній стороні
Ми боронитися тут завжди будем
Двадцятого грудня дві тисячі чотирнадцятого тринадцята тринадцять
                     *  *  *
Мій рідний край в моїй душі
Він назавжди нам вільним буде
Мій рідний край завжди в мені
Куди б не йшов ці рідні люди
Розмову рідною ведуть
Й доказують –
Є  Україна
І де б не була рідна путь
Буде у серці до загину
Ви повертайте в рідний край
З любовю в серці й завжди в мирі
Ти рідну мову зберігай
Тоді з землею ти – єдиний
Двадцятого грудня дві тисячі чотирнадцятого триданцята одинадцять
                             *  *  *
Р О З М О В А -

• СПОВІДЬ РОСІЙСЬКОМОВНОГО УКРАЇНЦЯ

Мене ви рідної навчайте
Бо я забув у ній життя
Мені ви слово позичайте
І стане кращою душа
  -   ВІДПОВІДЬ
До землі рідної схиліться
У край ви рідний приходіть
І рідним словом усміхніться

• ВІДПОВІДЬ

Мене покаянного ждіть  !

Двадцятого грудня дві тисячі чотирнадцятого тринадцята нуль девять
                              *  *  *
Немає мови –  
не буде Слова
Одні залишаться хрести
Без мови рідної , основи
Не буде більше вже мети 
Чом в рідне слово  
Ти знову плюнув   
Ти працював на край чужий
Куди тебе лихий засунув 
Дуже далеко в край німий  .
Вивчав ти в школі  
Чом різні мови       
Але за рідну забував  
Чужинські вів німі розмови
В чужинськім краю ся кохав …
Тепер на своє 
Знов нарікаєш 
Патріотизму вже нема
Ти рідне вже не відчуаєш
Та своє крадеш крадькома
Псував і гнобив 
Ти юні серця      
Коли мовчав й коли брехав  
Тому ти на Москву не сердься
Бо з рідного ти кепкував…
сьоме серпня дві тисячі чотирнадцятого , восьма сімнадцять сорок три
                     *  *  *
Я не множу себе на один
Не один я на світі живу
В мене повно в сум’ятті годин
З усіх істин шукаю одну
Що подасть мені в серце життя 
України нам кажуть ,- нема
Але бачу з любовю в серцях 
В українцях живе боротьба ! 
Нас багато в нелегкій борні  
Ми сини ми герої життя        
В боротьбі всі ми проти війни  
І любовю живе в нас душа      
Я помножу себе на мільйон    
 ( Ворогів в нас багато буде )   
Якщо в серці є Божий закон
То й відродиться радості день !
                     *   *  *
Я син народу , що вгору йде
Я син землі , що скинула кайдани
Вже ніч пройшла
Попереду в нас день
ПРОКИНЬТЕСЯ ВСІ УКРАЇНЦІ  
ПРИЙШОВ ВЖЕ РАНОК !
Двадцять третє грудня дві тисячі чотирнадцятого восьма двадцять вісім