Моя країна – це театр із абсурдом, Драматургією, людським плачем і сумом, Забутим пошуком, незрозумілим домаганням, З людського розуму жорстоке це «знущання». В моїй країні модні хабарі, Підлещування, хитрість та мовчання, Якщо «ми є круті» – то ще «живі», А якщо ні, то смерть або страждання. Моя земля не винна, що її Заперли в мідь, як чорну невідомість. Вона любити хоче, та з моря сліз Ослабла, втратила свою свідомість.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Пане Петришин, уклінно благаю Вас не мордувати щоденно цей український сайт своїми роботами. На українських сайтах діє правило, яке дозволяє авторам друкувати не більше двох робіт у день. Вибачте мене
leskiv: Пане Петришин, уклінно благаю Вас не мордувати щоденно цей український сайт своїми роботами. На українських сайтах діє правило, яке дозволяє авторам друкувати не більше двох робіт у день. Вибачте мене
ivanpetryshyn: Вибачте: читав я, та забув, або просто не звернув уваги. Із поетичними сайтами на інших мовах такої проблеми немає. Пане, у мене запитань до Вас більше немає, бо у вашому коментарі- негативно-саркасти
у Вас 
0
