Пусти гудок мені на телефон, Дай знати, чи потрібна мені віра, Чи правда ти, чи вигаданий сон, Проекція моїх думок. Пусти гудок, прошу, пусти гудок! Прийди до мене, вбий пусту зневіру, Щоденний смуток, мокрі подушки, Чи буду жити, чи я маю силу Триматися за тебе. Прийди до мене, я прошу, прийди! Згадай сьогодні, що я ще твоя, Не стухла свічка чорної надії, Живуть у розумі усі твої слова Й духовні поцілунки. Згадай ці дні, прошу, згадай ці дні! Забути, що потрібно світ терпіти, Забути і по-новому любити, Торкатись неба, бачити світи. Душа в душі, Навіки я і ти.
Чекти - це страшно, чекати - це гірко, воно може вбити нароком, Мовчати - це боляче, спокійно і тихо, Воно може вдарити током!!!!!!!
Сама написала:) Насправді, дуже важко чекати. доки людина. яка тобі потрібна, опамятається і зявится у твому житті:)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0