Поетична сторінка Юрась Пухнастий
Її торкались ручки мокрих кранів, і пестились в ногах старі коври ... жадали рушники в просторій ванні І лоскотали кінчики трави, Які тягнулись жадібно до ніжок Щоразу, як вона ходила в луг. І засинали квіти в пальцях ніжних, Від пісні, що тривожила мій слух. Від неї усміхалися біг-борди, і цокотів під туфлями асфальт. на волю виривалися акорди із струн потертих і стареньких альт. Місця в метро звільнялись перед нею, І преклонялись віттями сади. Й не віриться : була ти нічиєю... А стала всім для мене назавжди. ---------------------------------------------------- По краплиночці збираю Неба синього блакить. Так хотілося до раю,- Серце стомлене болить. Так хотілося любові,- Боже, Боже ! - знаєш Ти... Будні зморені зимові - Перебігти, перейти. Все що думалось-гадалось, Перекреслити за раз! Та не смуток - ніжна радість Серце сповнить без прикрас. Відкарбує на звороті Неприховану печаль. Птахом стомленим в польоті Полетіти б в синю даль... По краплиночці збираю, Ще краплинка - і в руках Та, що в змозі і до раю Довести мене у снах. --------------------------------------------------------------- ПІСТ Перед Лаврою Святою, На підйомі вверх, Йшов паломник із сумОю У страсний четвер. Огортали тіло звуки Гомінких людей, А його стискали руки Обмарнілий шлей. І немов дуби осінні - Куполи дзвіниць, В метушні дражнили тіні Кінчики зіниць. Все молитвами роїлась Сива голова. А у серці причаїлись Господа слова. І в очах людей оточих - Ніби як бідняк, Та на справді бачать очі Зовсім все не так. І хода його тривожить Молоді серця, Кожне з них згадати може Господа Отця. Так одненьке не втрималось: Стиха підійшла Із хот-догом, привіталась Дівчинка мала. Руки добрі простягнули Непісний обід, Мов любов'ю огорнули Розтопивши лід. І зрадливо пустять очі стоплену сльозу, Споглядаючи охоче Доброти красу. Приймуть руки із любов'ю, що Господь дає. "Дай ті, Господи, здоров'я, ДИтятко моЄ". Ніжно в лобик поцілує - Посмішка в вустах. Добротою обдарує, хоч сумА пуста... Ніжним поглядом проводить Милеє дитя, І у серці літнім створить Щире каяття. Осінив себе рукою, Богу поклонився, І з усмішкою ясною, Даним вдовольнився. ---------------------------------------------------- Маляр-Пастушок Десь веселий пастушок, Пензлики дістав. Кольорових фарб мішок Хтось подарував. І помчався малювать: Річечку, місток, Всіх навколо утішать Радий пастушок. Тут смерічки дві стоять, Там грибок росте; Так майстерно малювать - Діло непросте ! Як же тут не дивуватись З дива отакого; - Хто ж учив так малювати Пастушка малого ? Все малює, все фарбує - Радісно сміється: Тут веселку примайструє, - Хай по небу в'ється ! Хвалять радо навкруги Того молодця. Кольорових фарб міхи В нього без кінця. --------------------------------------------------------------- ПЕКАР-Нехлюя Я пухкеньких пиріжків Напечу у пічці, Запихну їх у діжки, Сяду на смерічці. Стану з діжок діставать, Наминать щосили, Всіх із неба обсипать Крихтами пухкими. З долу ллється щирий сміх, Дітлахи радіють, Сипле крихтами пиріг, Крихти землю криють. І сміється дітвора, З "нехлюя" такого. Ліпить з крихт тих край двора Замка снігового. ------------------------------------------ О ні... О ні, Я сам себе переконати не зумів, Хіба мої ці неслухняні очі, І руки божевільні не мої, І дикі та нестерпні ночі У вогні... Я ідола сцуратись не зумів, - ти володієш мною - твій на віки,- Знущайся! Твій це рай такий, безкрайньо межі в ньому так великі ;- Я напишу Євангеліє - я твій пророк! Віддам тобі життя, моя Месіє! Безглуздий, звісно, буде кожен крок і культ твій - цілковите божевілля... Твоя ікона - фото на стіні. Престол - поріг у волошковім цвіті. І навіть Бог молився би тобі, якби хоч раз зустрів тебе на світі.
Додав: Nike2 (18.06.2011)
| Автор: © Юрась Пухнастий
Розміщено на сторінці : Збірки поезії, поеми
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2595 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): вірші , поезія , для дітей , про кохання , релігійні , Юрась Пухнастий
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.