Збірка"Пишу про почуття святі для мене"

В ПОЛОНІ
Ти засліпив мене,як сонце,
Як вітер ти мене пройняв.
Тепер в твоєму я полоні,
У павутинні я твоїм.
Тобі належить моє серце,
Душа моя - тепер твоя.
Роби зі мною все,що хочеш,
Бо я тепер раба твоя.
Не поневолі я рабую,
А по коханню я служу,
Тобі дарую свою ласку,
І твоє серце я вкраду.
Тебе потроху зачарую,
Тебе до ніжності привчу,
І ти зімною будеш ніжний,
І берегтимеш,як сльзу,
Неначе камінь дрогоцінний.
Неначе іскорку свою.
Для тебе стану я любима,
Для тебе стану я жона,
Для тебе стану я ведінням
І буду я лише твоя.

ЖУРБА
Настала ніч - свіяа горить,
Минає ніч - свіча горить.
Одна журба і сну нема,
Чому така, чому сумна?
Серед зірок безліч думок
А сну нема, чому сумна?
Як день прийде - журба мене,
Як ніч прийде - журба знайде.
І так завжди, і так весь тас,
І сну нема лиш є журба!

****
Чого сумую, я не знаю,
Мабкть без тями я кохаю.
не можу спати я ночами,
Хожу мрійливими стежками,
Ім"я твоє я промовляю
Тобою марю! Я це знаю!
Коли почую голос ніжний,
Коли побачу образ мрійний-
Моє сердечко так тріпоче,
Неначе кішечка муркоче.
Не можу думати розумно,
Тебе кохаю я безумно.
Буває, зустрічі згадаю-
Від щастя з соловє"м співаю.
А іноді замріюсь тихо,
Відчую запах твій мій милий,
Уже бува зрадію щиро,
А це лиш вітер віє тихо.
Я божеволію без тями,
Ведіння бачу я ночами,
Завжди являєшся мені
Та то не ти, то мрії ті,
Які зімною вже щоночі,
Не можу я зімкнути очі.
Ти не являйся мені в снах,
А на яву явись, як птах,
І всеж боюсь, що не повірю,
Що ти на справді є мій милий.
Тоді, коли тебе побачу не відпущу,
І в мить заплачу!

****
Зорепад прекрасив вечір,
Вітер тихо обіймав,
Ми з тобою закохались,
Так ніхто ще не кохав!
Під зірками поцілунки
Дарував в обіймах ти
Шепотів мені зізнання,
Наче вітвом на весні.
Мені клявся, що кохаєш,
І про це кричав ти всім,
І тапер твої зізнання
Будуть в серденьку моїм,
Будуть гріти мені душу,
Будуть казкой у вісні.
Все, що було, не забуду
Це в житті моїм.
Ти тепер моя частинка,
Не відємна мить.
Будеш жити в моїм серці,
Будеш його гріть,
Цвітом ранішнім обіймеш
В незабутню мить.

ПОЧУТТІВ ПЕРЕПОВНЕНА ЧАША
Почуттів переповнена чаша,
Десь поділась невпевненість наша,
Тільки пристрасть верує із вітром,
Ми наповнені ніжністю й світлом.
Білим птахом веруємо в небі,
Від землі ми сьгодні далекі.
Ось Боги із Олімпа злетіли,
Що би ми там з тобою світили.
Ми на крила кохання літаєм,
Ми Амурів прекрасних вітаєм,
І під сонячним ніжним промінням,
Ми обернемось,станем ведіння!

ПРАВДА
Я все скажу, як є насправді,
Без страху глянувши в перед,
Бо не боюсь твоєї правди,
Бо не боюсь я йти в перед.

Я гордо гляну в твої очі
Свою невпевеність хова,
Без сну проводжу довгі ночі,
Тепер сказати вже пора.

Навіщо правду цю ховати,
Відвертість нащо обминать,
Я можу впевнено сказати,
Що я живу - тебе кохать.