Пн, 16.06.2025, 11:39
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Історичні вірші
 

ПАМ'ЯТІ ГОЛОДОМОРУ

Двадцять перший, тридцять третій –
¬¬¬ Страхітливі дати.
¬¬¬ Свої своїх сіли жерти,
Щоб рід врятувати.

- Бий! - У вічі струм кривавий.
- Хто ж взна чия туша?
Свій рід вони врятували
Та згубили душу.

На пероні, мов в трупарні,
¬¬¬ Оком кинь - все трупи,
А над трупами начальник –
¬¬¬ Згортає до купи.

Всі підлеглі, як примари,
Жах в очах палає,
Те начальникові марне –
¬¬¬ Він жалю не знає.

Трупи різні - білі, чорні,
Різнобарвні трупи,
Та що колір? - усіх горнуть
До одної купи.

Мов колоди, їх швиряють
У пащі вагонів,
Та вже повно - випадають,
Лежать на пероні.

Позбігалися собаки –
¬¬¬ Та гризти, та гризтись.
Один рика, другий тявка –
¬¬¬ Усі хочуть їсти.

- Відгоняй! - кричить начальник,
Та сучці під ребра,
А та навіть не скавчала,
Бо була вже мертва.

Пошвиряють, позакриють,
Помиють перони...
Ой, у степу рясно зріють
Виноградні грона.

І пшениця добра зріє-
¬¬¬ Не осягнеш оком,
Але люди не радіють –
¬¬¬ Знають, що до строку.

Упливе на пароплавах
Пшениця за море.
¬¬¬ На уміцнення державі,
Народу на горе…
1991

Додав: вершник (16.04.2012) | Автор: © ЮРІЙ ІВАНОВ
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2053 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 укран • 21:13, 16.04.2012 [Лінк на твір]
Дуже боляче і криваво
"свій рід вони врятували та згубили душу..." та все ж із розповідей своїх дідів я чув, що рятувалися не лише так, хм можливо голод у нас був менш жорстоким
avatar
2 oles • 00:57, 17.04.2012 [Лінк на твір]
Дуже правдиво описані наслідки голодомору.З розповідей моїх батьків, на моїй чернігівщині голод не таким був страшним, як у степових областях.Чи то ліси допомогали,чи то Господь був милосерднішим до нашого краю.Але , я хочу зупинитись на причинах голодомору.Це акція була спланована тодішнім кривавим московським режимом.Як же повела наша українська нація? Ми повернулись до канібалізму, а організувати збройний, хоч би символічний, спротив режиму, були не здатні.Щось подібне відбувається і сьогодні на теренах нашої України.Правлячий режим добре знає історію голодомору і впевнений у тому,що цей народ не може дати йому відсіч.Тому і поводиться з нами"безпредєльно". Дуже дякую за такий вірш. Це не повинно забуватись.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz