КОЧУБЕЇВНА (ява п`ятнадцята) КОСА І КАМІНЬ

ява п`ятнадцята КОСА І КАМІНЬ (Марiя повернулася до батькового двору, а там на неї вже чекають Кочубеїха, Кочубей, двiрня, i сусiдськi молодицi, що позбiгалися на ґвалт Кочубеїхи.) Кочубеїха (накидається, як кібець на голубку) Ти де була? Марiя Була, де хтiла. Кочубеїха Як ти ослухаться посмiла?! Марiя А я вам, мамо, не теля, Що зась йому за плiт i годi. Я не зловилася на шкодi I не вчинила зла нiкому, Що ви мене, як татя, з дому Не випускаєте. Як бранку Тримаєте у цiй в'язницi. То вже пришийте до спiдницi, Чи варту виставте на ґанку... Кочубеїха Цить, безсоромнице! Блуднице! Ти де, негiднице, була?! Марiя Де я була - вже там немає... Кочубеїха (до Кочубея) Ти чуєш, як одповiдає?! (до Марії) Он, грiховоднице, якої Ти серед ночi завела! То це ти жебрати пiшла У тi мурованi покої? Ти осоромила наш рiд! То що, вхопивсь за тебе дiд? Узяв? Попользував i кинув? Ану ходiм в'язать хустину I косу розплiтати... Марiя Нi!!! Кочубеїха Ще не принесла в пЕлінi? Ну, то тепера, як скотину, Я стерегтиму без упину Тебе недремно день при днi – Посмiй лиш визирнуть менi! ...I замiж випхну за вдiвця При першiй лiпшiй же нагодi - Як ще знайдеться дурень де, Що тебе сватати прийде... Марiя (благально) За Гетьмана оддайте, мамо! Вiн сватав... I якраз вдiвець... Кочубеїха Нiзащо! Вiн у Божiм храмi Приймав тебе. Вiн твiй отець! Про нього i забудь навiки – Не буде батько чоловiком, I я не допущу грiха... Марiя Ви як могила та глуха, Ви як могила невблаганна! Кочубей Забудься, дочко, про ГетьмАна, і викинь геть iз голови... Марiя Чого уїли в нього ви?! Кочубеїха (обурено) Чим я тут голову морочу?! (до двiрнi) А ну, берiть її хутенько Й тягнiте волоком до хати, Хай тiльки спробує брикати... (до Марiї) Все буде так, як я захочу! Марiя Все буде так, як скаже Бог... Кочубеїха Я проклинаю вас обох! Марiя Давно вже проклясти хотiли. Ну, що ж, то, мабуть, добре дiло Як доньку проклинає мати... Менi бiльш нiчого втрачати. Хоч будете тортурувати, Та врешті мусите зізнати, Що вам - Марії не зламати: Хай сила скрешиться на силi – я буду з ним. Або в могилi. Кочубеїха Дарма! Могила – не тюрма! Від того сорому нема. Ти собi вибрала сама.